По сторінкам історії УПА«ХРІН» ДЛЯ ГЕНЕРАЛА. ЗАГИБЕЛЬ КАРОЛЯ СВЕРЧЕВСЬКОГО В ЗАСІДЦІ УПА.

."Хрін" звертав увагу стрільців на особу Сверчевського, чия лиса голова поблискувала на сонці, а поведінка вказувала на те, що він найстарший рангом. У ході бою Сверчевського поранили двічі, але він усе одно продовжував командувати.У березні 1947 року від куль кулеметника УПА загинув заступник міністра народної оборони Польщі генерал-полковник Кароль Сверчевський. Сверчевський — колишній військовик Червоної армії від 1917 року, учасник війни в Іспанії (1936—38), учасник Другої світової війни (1941—1945), один із найбільш заслужених бойових генералів Війська Польського (ВП) від 1943 року. Про смерть Сверчевського широко повідомляла не тільки польська преса. Завдяки західним пресовим агенціям, цю подію було розголошено по цілому світі. Так, що навіть деякі місцеві часописи в США помістили цю інформацію на титульній сторінці.
продовження тут

По сторінкам історії УПА,Я зрозумів, хто такі бандерівці, коли побачив, як вони вмирають за Україну

“Я зрозумів, хто такі бандерівці, коли побачив, як вони вмирають за Україну!” – розповідь колишнього члена загону НКВД про боротьбу з українським національно-визвольним рухом. Упродовж 1944–1947 років він служив в органах Тучинського НКВД. Опісля займався музикою – грав на бандурі, мандоліні, гітарі, балалайці, баяні, сопілці та інших музичних інструментах. Згодом під його керівництвом у селі звели пам’ятник Тарасові Шевченку та перепоховали останки українських повстанців. Звуть його Микола Дем’янюк. Він народився 1928 року. Нині живе у с.Тучин Гощанського району Рівненської області. Про події, свідком яких він став за період перебування на службі в органах НКВД, Микола вирішив розповісти, оскільки “не міг більше носити їх в собі, мусив із кимось про це поділитися”.
 – Розкажіть спочатку, як Ви потрапили на службу в органи НКВД?
детальніше тут

По сторінкам історії УПА,На Кіровоградщині теж були бандерівці

Революційна ОУН діяла не лише на Галичині та Волині, як нам нав’язували та подеколи й продовжують нав’язувати наші вороги, щоб розколоти та протиставити наш народ, а й на Великій Україні, зокрема й на теренах Кіровоградської області. Ці землі входили до підпорядкування «УПА-Південь», що поділялась на три воєнні округи: ВО „Вінниця”, ВО „Умань” та ВО „Холодний Яр”. Тоді чи не найпотужніший осередок ОУН та УПА на Кіровоградщині був у с. Межирічці Голованівського району (тепер Кіровоградської області), а пізніше під тиском німецьких репресій він перебазувався в інший (тоді Підвисіцький) район Кіровоградської області у с. Лебединку.
Далі тут

По сторінкам історії УПА.Криївку, де підірвали себе бійці УПА, відновлюють на Прикарпатті

На Прикарпатті активісти відновлюють криївку «Черемоша», у якій шестеро бійців УПА підірвали себе у вересні 1945 року. Про нерівний бій повстанців із загоном НКВС дослідники дізналися з архівів. Сам бункер у лісовому масиві поруч із Калушем віднайшли після довгих пошуків у червні 2017 року.
продовження

По сторінкам історії УПА. Командир "Бешеных", не присягнувшего немцам

Неизвестные истории войны за независимость Украины. Как УПА уничтожали немецких и советских оккупантов, и как СССР делал все, чтобы об этом забыли Василь Андрусяк народився 11 січня 1915 р. в Снятині. В 1932 р. вступив в юнацьку ОУН. В 1933 р. Василь разом з товаришами зірвав з будівлі пошти польський прапор і вивісив український. За це поліція арештувала юнака і кинула у в’язницю у Коломиї. В 1935 р. він очолив молодіжне товариство "Сокіл", а наступного року місцевий провід ОУН. В "Соколі" і ОУН в Снятині перебувала і його майбутня дружина Євгенія Гуцуляк.
Далі

По сторінкам історії УПА. ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОГО ПОВСТАНЦЯ УПА.

   

ЗА ВІЛЬНУ УКРАЇНУ Історія боротьби ОУН-УПА з нацистами

Десятки років комуністична, а згодом і російська пропаганда розповсюджує міфи про співпрацю бійців ОУН-УПА з нацистським режимом у роки Другої світової війни. Однак приховується факт, що до повернення комуністичної влади на Західну Україну у 1944 році повстанці два роки воювали з нацистами. Історики не приховують, що на початку своєї збройної боротьби деякі провідники і члени націоналістичних організацій виступали за співпрацю з нацистами. Німеччину сприймали як потенційного союзника, оскільки вона руйнувала чинну на той час міжнародно-правову систему, в якій тоді не було місця для незалежної України. Це давало шанс реалізувати головне завдання повстанського руху - затвердити українську незалежну державу.
На фото-присяга вояків УПА.1944 р.
Детальніше далі

По сторінкам історії УПА, Связная генерала Шухевича. Судьба и жизнь Галины Дидык

Годы в подполье и 25 лет в советских лагерях. Она была рядом с Романом Шухевичем в самые ответственные моменты его жизни. Она слышала его последний выстрел, а затем приняла яд ... Галина Дидык сыграла важную роль в национально-освободительном движении на западноукраинских землях в середине 1940-х годов, сначала как референт подпольного Украинского Красного Креста (УЧХ), впоследствии как связная и доверенное лицо Романа Шухевича.
Детальніше тут

Найважливіше для України – уникнути помилок сторічної давності і об’єднатись навколо боротьби з Росією

 Пропоную своему читачу виступ керівника Проводу “Вільних Людей”  в Торонто(Канада)  перед українською громадою,де кожний можливо  візьме для себе щось цікаве.. 

“Сьогодні так виходить, що ті, хто дійсно працює (і військові на фронті, в першу чергу, виконують чоловічу роботу – захищають свою землю), часто не мають свого голосу ні в Парламенті, ні в суспільстві. А чому так? Тому що українські медіа і українська влада, і українська так звана опозиція не є повністю національними. У нас немає сили реалізувати те, за що воювали вояки УПА і воюють хлопці сьогодні. Але це не означає, що ми повинні скласти руки і нічого не робити. Це не означає, що ми повинні капітулювати перед викликами, які постають перед нами сьогодні.
Далі тут

По сторінкам історії УПА.Згадаємо героїв УПА

Важливою сторінкою в історії Української Повстанської Армії 70 років тому були рейди сотень УПА у Західну Європу. Влітку 1947 року першою вирушила в рейд з Перемищини сотня «Громенка». Пізніше за нею слідували сотні «Бурлаки», «Бродича», «Крилача», «Ластівки». З важкими боями вони пробивалися з Польщі через Чехословаччину у Західну Німеччину. Навіть об’єднані військові сили трьох держав: СССР, Польщі і Чехословаччини в 1947 р. не змогли перешкодити рейдам УПА на Захід. Сотня Громенка в половині вересня 1947 р. перейшла чесько-німецький кордон і ступила на землю Баварії в м. Пассав. Перед американцями стояв при зброї бойовий підрозділ героїчної Української Повстанської Армії. Здавши зброю, вояки УПА відпочивали в американських військових казармах.
Детальніше далі

КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ НКВЕДІСТІВ ПРОТИ УПА І ГРОМАДЯН ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ.

“Ночью мы вошли в село под видом банды”. Чекісти тероризували населення, маскуючись під загони УПА
У жовтні 1942 року на ­Поліссі ­постали перші збройні відділи, що дали ­початок Українській Повстанчій Армії. 1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14­го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2. Для вшанування цього моменту день 14­го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА” Постанова Української головної визвольної ради, що керувала повстанським рухом, від 30 травня 1947­го. Розрізнені загони українських партизанів у єдине партизанське військо – Українську повстанську армію – розпочали об’єднуватися восени – на початку зими 1942 року. Днем її заснування вибрали символічну дату. Розмаху УПА почала набувати з весни 1943­го. Діяла майже до середини 1950­х 156 спеціальних груп під виглядом загонів УПА діяли в Західній Україні станом на 26 липня 1945­го. Чисельність – 1783 особи. Вони ліквідували 1980 учасників підпілля, захопили живими 1142 людей.
Детальніше далі

По сторінкам історії УПА,Антифашистська боротьба ОУН та УПА

На початку грудня 1941 р. німецька СД з допитів арештованих націоналістів дізналася, що “бандерівський рух” має на меті з допомогою підконтрольної місцевої поліції та озброєних трофейною зброєю бойових груп, нанести удар по німецьких військах після перемоги Німеччини над СРСР – у той момент, коли Німеччина вступить у повноцінну війну з Британією, відтягнувши головні сили на захід континенту.
Детальніше далі

По сторінкам історії УПА.УПА – армія 100 тисяч солдатів та півмільйона волонтерів

100 тисяч солдатів та півмільйона волонтерів — такою була єдина в Другій світовій армія, що представляла українські інтереси. УПА були єдиною в Другій світовій війні армією, яка ставила собі завданням захист українців. Її вояки справді виконали його, попри чисельну перевагу ворогів. Історик Володимир В’ятрович, Голова Інституту національної пам’яті пояснює: “Від самого початку повстанська армія проголосила головною метою створення незалежної української держави.
Далі

ПО сторінкам історії УПА, ШЕФ ПРОПАГАНДИ УПА

СЛАВНИЙ ЛИЦАР УКРАЇНИ 

 Петро Дужий належить до визначних діячів національно-визвольної боротьби України. Понад шістдесят років у минулому столітті, не шкодуючи ні життя, ні здоров’я, ані сил, він був у перших лавах незламних борців за утвердження, розбудову і захист Української держави. Народився Петро Дужий 7 червня 1916 року в селі Карів на Львівщині. Він був десятою дитиною в Атанасія і Параскеви Дужих. Петро Дужий був обдарованою дитиною. У чотири роки він декламував напам’ять у читальні села «Заповіт», «Розриту могилу», «До Основ’яненка» Тараса Шевченка. У 1929 і 1930 роках Петра Дужого посилено готував до вступних іспитів у Рава-Руську гімназію студент права – син місцевого священика – Микола Сиротинський. Як результат, Петро Дужий успішно склав екстерном курс першого і другого класів гімназії і став учнем третього класу Рава-Руської гімназії.
Детальніше тут

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Відважний змаг норовистого «Прута»

У 1939-му його призвали до польського війська: брав участь у німецько-польській війні у складі артилерійської частини. Повернувшись із війни у рідне село, одружився. Коли почалася радянсько-німецька війна, активно долучився до творення української адміністрації та міліції; від березня 1942-го до осені 1943-го служив в УДП (Українська допоміжна поліція). Саме тоді за завданням проводу ОУН навесні 1943-го на посаді повітового військовика готував місце для відділу УНС в околицях Поляниці та Микуличина. У листопаді Павло вступив у ряди УНС (Українська національна самооборона), а перед цим — улітку 1943-го — став членом ОУН.
детальніше далі

Світлини та документи УПА з розсекречених архівів СБУ 75 років від створення Української повстанської армії

Національний узбецький відділ при УПА-Північ. 1943 рік. 75 років від створення Української повстанської армії, зокрема грузини, євреї, азербайджанці, бельгійці, росіяни, татари та ін., які приєднувалися до визвольного руху ОУН і УПА під ідеєю підняти національно-визвольні революції у своїх країнах внаслідок виснаження тоталітарних режимів Німеччини та СРСР у взаємній боротьбі. Відповідно до рішень першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, що була проведена 21–22 листопада 1943 р. у с. Ілляшівка (сучасне с. Ляшівка) на Рівненщині, було сформовано Комітет поневолених народів, у чиї функції входило формування національних повстанських відділів при УПА
Детальніше тут

«Бандерівський інтернаціонал»: неукраїнці в лавах УПА

14 жовтня в Україні відзначають 75 річницю створення Української повстанської армії – УПА. Щоправда, дата 14 жовтня 1942 року є доволі умовною. Про це Радіо Свобода розповів знаний дослідник українського національно-визвольного руху в ХХ столітті, історик  Иван Петриляк Іван Патриляк: «Цілком очевидно, що це символічний день, адже жодна армія, навіть партизанська чи то повстанська, не може виникнути протягом одного дня. Можна вести мову про те, що перші бойові акції проти німецької окупаційної влади, якщо говориться про ОУН(б), – ОУН, очолювана Бандерою – яка пізніше організувалась у повстанську армію, розпочалися з лютого 1942 року. Тоді був комунікат до членів підпілля ОУН(б) із дозволом застосовувати зброю проти німецької адміністрації не лише для оборони, а й для виконання різних завдань.
Детальніше тут

Чому День захисника України - на Покрови: від Ярослава Мудрого й козаків - до УПА й АТО

З 14 жовтня 2014 року українці вшановують своїх бійців, військові традиції та героїчні подвиги народу. День захисника України відзначають на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке здавна є одним із найулюбленіших українських свят. У Київську Русь свято Богородиці прийшло з Візантії, це сталося після запровадження християнства. За однією з версій, блаженний Андрій був удостоєний явлення Богородиці в Константинополі. На ту пору місто було оточене чужинцями. Вона з’явилася і вкрила людей своїм покровом. Невдовзі ворог відступив, і місто було врятоване від знищення. Відтоді Покрова асоціюється з заступництвом і захистом від ворога - як видимого, так і невидимого. Особливо шанували Богородицю-Покрову запорізькі козаки. Вони мали на Січі церкву в Її честь, а також ікону «Козацька Покрова». На свято Покрови козаки проводили ради, обирали кошових, старшин, гетьмана.
Детальніше тут

ДО 75- ТЮ УТВОРЕННЯ УПА .ГЕРОЙ УПА: МИ ВОЮВАЛИ НЕ ЗА «СОВОК» У ВИШИВАНКАХ!

Редакція газета ПАТРІОТ розшукала жінку, Ольгу Олександрівну Свереду-Юрову, 1927 року народження. Зв’язкова УПА, за радянських часів була засуджена та відбувала покарання у таборах славнозвісного Магадану. За часів вже незалежної України у 1992-му році була реабілітована. Ольга Олександрівна охоче погодилася зустрітися, адже їй багато є про що розповісти. Проте було цікаво, перш за все, дізнатися, що думає людина, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність країни і є справжнім патріотом України, про сьогодення, про війну, про владу, про ситуацію в державі, тощо. Тому коротенько з того, що розповіла журналістам газети пані Ольга. Слава Україні! Доброго дня й бажаємо здоров’я ! Просте запитання – як сьогодні живеться ветеранові УПА? Героям слава! Як живеться? Та не жаліємось. Ми живемо в незалежній Україні і це головне.
Детальніше далі

По сторінкам історії УПА."БИЛИ НАС, АЛЕ ВДАРИЛИ ПО ВОРОГОВІ Й МИ". СПОГАДИ ПОЛКОВНИКА УПА

"Дев’ятеро розміщались у бункері, призначеному для чотирьох. Вилазки робили кожної ночі. Переважали крупи, пекли паляниці. Мали також небагато картоплі, м’яса, трохи сушених грибів, пару кілограмів цукру. Спали в дві зміни". Що читаємо? Книгу одного з керівників збройного підпілля Василя Галаси "Наше життя і боротьба" (Львів, Центр досліджень аизвольного руху, видавництво "Мс", 2005). Автор, полковник УПА "Орлан", один із небагатьох кавалерів Золотого хреста заслуги – найвищої відзнаки організованого націоналістичного підпілля, прожив надзвичайно бурхливе й наповнене подіями життя і помер 2002-го року в Києві. Що цікавого? Націоналістом Галаса став ще у шкільні роки. "Формально мовою навчання була українська, але вчителька — полька, та ще й шовіністка – викладала предмети переважно польською. Запорожців називала бунтівниками, різунами. Проте для нас, учнів, козаки були лицарями, українцями, а вчителька — "ненашою", ворогом".
Детальніше далі