Ряженые кизяки кубанской станицы: деградация самосознания.

Полтавская, основанная в 1794 году, является одним из первых сорока куренных поселений черноморских казаков на Кубани (см. Кубанские казаки). Название перенесено с одноимённого куреня Сечи, названного в свою очередь по городу Полтаве. (http://ru.wikipedia.org/wiki/Полтавская)
 2) 19 век И вот, в 1870 году вышло распоряжение о наделении генералов, офицеров и классных чиновников земельными участками. Под эти цели была выделена территория, на которой в том числе располагались царины казаков из станицы Полтавской. Это решение вызвало большое недовольство в казачьей среде, переросшее в 1873 году в массовую стачку.
Детальніше тут

Як Крим увійшов до складу УРСР Міф про «царський подарунок» Хрущова

Одним із найбільш отруйних імперських міфів Кремля є розповідь про те, що тодішній Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов, виходячи з невідомо яких міркувань, на початку 1954 року «раптом» вирішив приєднати «споконвічно російський» Крим до складу України. Без нібито «жодних законних підстав». Саме ця брехлива вигадка використовувалася навесні 2014 року «в обгрунтування» російської окупації Криму. Як насправді відбувалися події? Після сталінської депортації татар, греків, болгар та інших національностей (1944 р.) півострів опустів. Занепадало сільське господарство. Сюди почали вербувати російське населення, але відродження життя, особливо на селі, йшло дуже повільно. О. Аджубей у своїх спогадах пише про поїздку з Хрущовим восени 1953 р. до степової зони Криму.
детальніше

ЗЛОЧИНИ РУСЬКОГО "СТАРШОГО БРАТА" ПО ВІДНОШЕННЮ УКРАЇНЦІВ.

 Для кращого усвідомлення вищесказаного хочу залучити матеріали цінної праці Григорія Півторака «Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов». У ній подано перелік заходів, проведених російською імперією на знищення української ідентичності, в хронологічному порядку. Подаю цей «графік знищення» з деякими невеликими скороченнями тексту і окремих епізодів:
1686 р. — ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархатом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1687 р. — вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню змішаних шлюбів між українцями і росіянами («Коломацькі статті»).

УКРАЇНА ЗНОВУ СТАЄ НА ТІ Ж ГРАБЛІ – Грамота Гетьмана всієї України до всіх громадян України

Сучасний мент серед світових подій, коли доля рідного краю, його будуччина та щастя залежать головним робом від державного порядку та громадського спокою, ми звертаємось до всіх громадян України з сердечними, доброзичливими і твердими словами.Тепер було б несвоєчасно розпалювати взаємно між ріжними колами вогонь ворожнечі.
Детальніше далі

Сторінками історії України.Молоді літа гетьмана Хмельницького: турецький і татарський досвід

Один із найвидатніших діячів козаччини першої чверті XVII ст. — П. Сагайдачний справив величезний вплив на суспільно-політичне життя тогочасної України. У його внутрішній і зовнішній політиці можна виділити два основні моменти. По-перше, Сагайдачний завжди виступав найпослідовнішим і найрішучішим захисником української православної церкви. За свідченням сучасників, він «обряд і релігію грецьку» увінчував «культом надзвичайно гарячим, більш ніж забобонним, і для тих, хто перейшов у лоно римської церкви, був він ворогом дуже завзятим і запеклим». Будучи гетьманом, Петро Конашевич разом з усім Військом Запорозьким вступив до створеного 1615 р. Київського Богоявленського братства, яке протистояло поширенню католицизму й уніатства в Києві та його окрузі.
детальніше тут

По сторінкам історії УПА. НАС НАЗИВАЛИ "БАНДЕРАМИ" Спогади переселених на Донбас бойків.

15 лютого 1951 року в Москві міністр закордонних справ СРСР Андрій Вишинський і віце-президент Ради міністрів Польської Республіки Александр Завадський підписали договір про обмін територіями. У травні цього ж року сторони ратифікували цю угоду. Радянський Союз і Польща передавали один одному ділянки площею по 480 квадратних кілометрів. Це стало однією з найбільших змін кордонів у післявоєнній Європі. Землі передавалися разом із усім майном, що було на них розташоване, а люди, які там жили, підлягали переселенню. В офіційному повідомленні про причини переселення йшлося:
детальніше тут

Исповедь палача. Как от рук польских подпольщиков гибли украинцы и поляки. Окончание

…Пусть это будет еще одним предостережением для будущих поколений и разных политических деятелей. Пусть помнят, что каждая война — это трагедия, что в ней всегда погибают молодые люди, имея всю жизнь перед собой, и гибнут напрасно…
Продовження.Начало-ТУТ
УКРАИНЦЫ
У моего коллеги из «Четырнадцатки» «Твардого» [Вильгельма Цьвьокова], который с братом жил в Пасиках во Львове, украинцы убили всю семью: отца, мать и братьев-сестер. Хоть он и брат спаслись, но оба никогда не могли забыть эту трагедию; в конце концов брат «Твардого» застрелился на танцах, на глазах у своей девушки и нескольких коллег. Сам «Твардый» тоже имел склонность к самоубийству, поэтому на пьянке надо было за ним следить, чтобы себе не выстрелил в лоб.
детальніше далі

Польша заигралась в украинофобию. Палачи Катыни – чекисты и убийцы польской элиты из ФСБ стали ближе украино-польской дружбы

Конфликт между Украиной и Польшей набирает обороты В сентябре 1939 года чекисты расстреляли 4,5 тысячи польских офицеров, а 10 апреля 2010 года наследники «славы» чекистов агенты ФСБ взорвали самолет Ту-154 с польской делегацией, состоящей из высшей элиты Польши на борту. Руководил делегацией сам президент Польши Лех Качинский. По печальному совпадению исторических обстоятельств польская делегация направлялась на поминовение к Катынскому траурному мемориалу. Только спустя 7 лет польское руководство осмелилось начать реальное следствие. Вместе с тем убийцам польского народа на днях установили памятный знак на главной святыне поляков – памятнике неизвестному солдату.
Детальніше тут

Українська (руська) військова еліта VІ – XVIII ст.

Від самих початків свого історичного буття український (руський) народ постає на сторінках старожитних руських літописів та іноземних хронік як народ-войовник, що веде безупинну війну на всіх своїх кордонах – готується до походів, організовує оборону своєї країни, здійснює колонізаційні заходи на відвойованих теренах та будує державні структури, що покликані зорганізувати військовий потенціал народу. В основі всіх руських державних утворень періоду середньовіччя та раннього модерну (VІ – XVIII ст.) перебувало мілітарне начало. Військовий аспект був визначальним як в зовнішній, так і внутрішній політиці цих держав. І саме він справив вирішальний вплив на державний устрій руських земель і соціальну структуру, світогляд, звичаї та культуру руського народу.
Детальніше тут

Історія українсько-польських відношень.Карпатська «Катинь». Як Варшава повстала проти всього українського 1938 року

На Верецькому перевалі, між Галичиною і Закарпаттям, де протягом тисячоліття проходили кордони різних держав, нині стоять три пам’ятники. Це – встановлений у 1990 рр. пам’ятний знак українським партизанам, пам’ятний знак на Верецькому перевалі з нагоди 1100 роковин переходу угорських племен через Карпати, і, від середини жовтня – Меморіал героям Карпатської України. Присвята на меморіалі, «героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року», викликала дипломатичну суперечку між Польщею та Україною. Але поки що не виграв ніхто.
детальніше далі

Дипломатичні та військові штрихи козацької політики – Іван Виговський

6 листопада 1657 року у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Трансильванії, Молдови відбулась козацька рада, на якій було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом та ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої король Карл Х Густав Віттельсбах зобов’язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності Гетьманщини.
продовження

“ХТО ТАКІ МОСКВИНИ ТА МОСКОВСЬКИЙ НАРОД” – ПРОМОВА ГЕНЕРАЛЬНОГО ОСАВУЛА ІВАНА БОГУНА

Полковник Іван Богун виголосив цю промову на раді в гетьманській столиці Чигирині (що на Черкащині) навесні 1650 року. 
Для нашого народу вона надалі залишається актуальною. Генеральний осавул Іван Богун Текст промови Богуна (1650) на раді в Чигирині: “У народі Московському владарює найнеключиміше рабство і невільництво у найвищій мірі, у них, окрім Божого та Царського, нічого власного нема і бути не може, і людей, на їх думку, створено нібито для того, щоб у ньому не мати нічого, а тільки рабствувати.
детальніше тут

Україна не бідна, а обкрадена держава

Український АН-225 «Мрія», найбільший у світі вантажний літак (ілюстраційне фото)
 (Рубрика «Точка зору») Після розпаду СРСР, завдяки професії, з’явилася можливість побувати у багатьох країнах. І після перебування в кожній новій державі я ще більше впевнювався, що Україна має величезний потенціал, реалізацію якого було штучно заблоковано. Заблоковано через діяльність посткомуністичних еліт, які одномоментно перелицювалися на «українські», при цьому не змінивши своєї суті.
продовження тут

КАРАВАНСЬКИЙ. ФАНАТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ОДЕСИ, ЯКОГО 31 РІК ТРИМАЛИ ЗА ҐРАТАМИ

Він відмовився доносити ­– його посадили. За ґратами він записав розповіді свідків розстрілу польських офіцерів у Катині й почав створювати Словник рим української мови. Своє довголіття пояснює тим, що від тривалих голодувань, коли «вже лишалися шкіра і кістки, у нього наростало нове тіло». Святослав Караванський є найстаршим серед правозахисників Гельсінської групи і мовознавців, які обрали об’єктом дослідження українську мову. Він пише блоги, у яких застерігає світ. Мовознавець Святослав Караванський зростав у російськомовній Одесі. Однак, слухаючи своїх батьків, Караванський рано зрозумів, що рідною їхньою мовою була українська. У хвилини нервового напруження батьки вживали українські вислови, за що сусіди часом називали їх «петлюрівцями».
Далі-Нескорена Нація

Куди поділися українці на теренах нинішньої Росії?

На фото: Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua За переписом 1926 року у Росії мешкало 6 мільйонів українців, а за переписом 1939 року – їх залишилося 2 мільйони. Що це означає? 4 мільйони українців ми втратили одномоментно, коли на початку 1930-х років були видані на Кубані і Ставропіллі російські паспорти. І тому, будучи українцями за походженням, вони вже в третьому поколінні живуть як росіяни. Вони себе ідентифікують з росіянами, тому що у їхніх дідів в паспорті національність російська, говорить Анатолій Момрик, історик та етнолог, доцент кафедри україністики Національного медичного університету імені Олександра Богомольця в розмові з кореспондентом Радіо Свобода.
продовження тут

ДУХОВНАЯ СУТЬ МОСКОВИТСКИХ ОРД.

 2 ноября московитские карательные орды вырезали мирных жителей Батурин
В этот день в 1708 году произошла резня в Батурине, когда во время карательной операции московитские («русские») банды под командованием Александра Меншикова захватили гетманскую столицу Батурин и полностью ее разрушили. Московиты с необычайной жестокостью казнили украинских защитников и жителей города — козацкую старшину русские бесы распяли на крестах, которые установили на плотах и ​​пустили вниз по реке Сейм. Все остальные жители, независимо от возраста и пола, были вырезаны. Русские варвары убивали безжалостно детей, женщин и стариков. Такова духовная суть русских варваров.
продовження тут

Князь Изяслав Мстиславич или Усмиритель Долгорукого

Москва имела на территории современной Украины мощное противодействие еще со времен своего основания. И сегодня как никогда актуальной выглядит эта история почти девятисотлетней давности. История противостояния основателя Москвы Юрия Долгорукого и волынского князя Изяслава Мстиславовича. Таки есть что-то знаковое в том, что российские специалисты информационной войны и их здешние подпевалы в течение предыдущих десятилетий пытались эксплуатировать тему исключительно галицкого происхождения украинского державництва, популярности идеи независимости Украины исключительно в Галичине.
Детальніше тут

ЗНАЙ СВОЮ ІСТОРІЮ.Історична правда українців незручна для всіх або "загадка" гунів

Одним із найзагадковіших періодів української історії є епоха, коли на неозорих просторах Української Імперії проживав гордий народ, який європейські історики дружно назвали гунами. В силу достатньої кількості першоджерел і свідчень, цей період є цілком доступним для об’єктивного дослідження. Тому якихось особливих “білих плям”, незрозумілостей і запитань у дослідників виникати не повинно. Однак, тим не менше, він став одним із найбільш сфальсифікованих і міфологізованих в українській та світовій історії. Чому?
Детальніше тут

Забытая победа: поход Болбочана на Крым. Чонгарский блицкриг

В этот раз речь пойдет о той самой знаменитой победе на Чонгаре. Пока немецкие колонны 18 апреля 1918 года шли на штурм Перекопа, к югу от Мелитополя продолжали наступление украинские части. После падения города единый «красный» фронт в Северной Таврии развалился: Всеволод Петрив писал, что все пространство между железной дорогой и морем «кишело мелкими перемешанными отрядами».
Детальніше далі

Хто такі руси?

Київська держава, як, зрештою, і будь–яка інша держава раннього чи пізнього середньовіччя, виникла й розвивалась у тісному сусідстві — мирному чи войовничому — з іншими народами, слов’янськими й неслов’янськими. Центральним стрижнем цієї могутньої територіально–державної спільноти було подніпровське плем’я полян, яке через деякий час привласнило собі ще й іншу назву — руси, русичі, русини. Є підстави вважати, що назва ця була перейнята полянами–слов’янами від своїх південних сусідів, з якими вони межували з давніх часів, а отже, мали досить багато спільних контактів, зокрема щодо захисту своїх земель від численних нападів кочових орд.
Детальніше тут